Закінчив історико-педагогічний факультет та аспірантуру Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького.
У 1978-1984 рр. працював у Гірській середній школі (Бориспільський район Київської області) учителем історії та суспільнознавства.
Упродовж 1984-1990 рр. викладав дисципліни суспільствознавчого циклу в Київському державному музичному училищі ім. Р.М. Глієра.
З 1990 р. працює в Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України
періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.
Дослідник історії України періоду Другої світової війни та історії церкви. Доктор історичних наук (1999), професор (2005). Член правління Національної спілки краєзнавців України. У 1998 р. Президія НАН України за цикл праць «Особа в історії України» присудила йому премію ім. М.І.Костомарова У 2003 р. став «Відмінником народної освіти». У 2005 р. йому присвоєно наукове звання професор, у 2006 р. – почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки». Нагороджений Почесними грамотами Кабміну Міністрів України та Верховної Ради України (2006 р.), орденом «Знак Пошани» ІІІ ступеня (2011 р.), орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2011 р.). Нагороджений Дипломом, пам’ятним нагрудним знаком Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського (2015 р.).
Упродовж кількох каденцій був членом експертної ради ВАК (ДАК) України, спеціалізованих Вчених рад – Інституту історії України НАН України, Національного університету оборони України, член редколегій «Українського історичного журналу», «Сторінок воєнної історії України», «Військово-історичного меридіану», «Краєзнавства» та інших періодичних наукових видань.
До головних здобутків ученого належить формування власної наукової школи, основу якої становить соціальний вимір історії Другої світової війни.
Підготував 20 кандидатів та 13 докторів історичних наук.
Автор понад 385 наукових публікацій, у тому числі 18 індивідуальних і колективних монографій, енциклопедично-довідкових видань, науковий редактор понад 40 монографій і синтетичних видань.
 |
 |
 |