Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, ректор університету

Копилов Сергій Анатолійович

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, ректор університету.

Народився 23 червня 1963 р. в м. Слов’янськ Донецької області. У 1985 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Одружений. Виховує доньку. Наукові інтереси пов’язані з новітньою історією Болгарії, проблемами української славістики та української історіографії XVIII – початку ХХ ст. Був учасником 72 міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських, регіональних наукових конференцій. В 1988 р. в Інституті історії АН УРСР захистив кандидатську дисерта цію на тему: «Участь Робітничої молодіжної спілки Болгарії у зміцненні
народно-демократичної влади (1944-1947 рр.)», а в 2006 р. в Інституті історії України НАН України – докторську – «Українська історична славістика нового часу: витоки, становлення і етапи розвитку». Автор 120 наукових і навчально-методичних праць, окремі з яких опубліковані в Болгарії, Польщі, Македонії.
Відповідальний редактор збірника «Проблеми дидактики історії», член редколегії збірників: «Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного факультету. Історичні науки», «Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історія» «Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи» та ін.
У 2002-2012 рр. – декан історичного факультету. З 2006 р. – завідувач кафедри всесвітньої історії. Викладає курси новітньої історії країн Європи та Америки, історіографії всесвітньої історії. З серпня 2012 р. – виконуючий обов’язки ректора, а з січня 2013 р. – ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Керує підготовкою кандидатських дисертацій, дипломних і магістерських робіт. Опублікував 1 підручник і 7 навчальних, навчально-методичних посібників, серед яких: «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.» (1997, 2003, 2008), «Новітня історія країн Європи та Америки. 1945-2002 рр.» (2004) (в співав.), «Історіографія всесвітньої історії: Навчально-методичний посібник» (2008), «Джерелознавство нової і новітньої історії країн Європи і Америки» (2009).
Нагороджений медаллю АН УРСР (1986), знаком “Відмінник освіти України”(1997), нагрудним знаком МОН України «Петро Могила» (2008).
Про С.А. Копилова вміщено інформацію: Баженова Л.В. Поділля в працях істориків і краєзнавців ХІХ – ХХ ст. (1993); Указатель к советским дисертационным исследованиям: Южные и западные славяне. (New York, 1994); Марчук В., Комар В. (рец.) // Галиччина. – 2005. – № 11. Мицик Ю.А. (рец.) // Український історичний журнал. – 2006. – № 1; Троян С.С. (рец.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Рівне, 2006. – Вип 8; Калитко С.Л. Поп Ю.І. (рец.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Миколи Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. Серія: Історія; Зашкільняк Л. (рец.) // Слов’янські обрії. – К., 2006. – Вип. 1; Копилов С.А. // Кращі науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів України: Темат. зб. – Вип. 4. – К., 2007; Степанков В.С. Копилов С.А. // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Т. 3. – Кам’янець-Подільський, 2008; Степанков В.С., Копилов С.А. // Енциклопедія історії України. – Т.5. – К., 2008; Професор С.А.Копилов: бібліографічний покажчик. – Кам’янець-Подільський, 2013. – 64 с.

 

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
професор

Степанков Валерій Степанович

Доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії

Народився 18 вересня 1947 р. у с. Слобідка-Рихтівська Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. У 1969 р. із відзнакою закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Одружений. У 1980 р. захистив у Дніпропетровському університеті кандидатську дисертацію; у 1993 р. – у Київському державному національному університеті ім. Т.Г. Шевченка – докторську дисертацію. На січень 2014 р. має близько 450 опублікованих наукових робіт; у т.ч. є автором і співавтором понад 80 монографій, посібників, підручників і брошур; був редактором і рецензентом близько 180 монографій, збірників, статей, посібників і матеріалів конференцій. Сфера наукових
інтересів охоплює дослідження проблем історії Української революції XVII ст., Української держави XVII – XVIIІ ст., політичної свідомості суспільства Гетьманщини XVII – XVIIІ ст., політичної еліти й козацтва XVII – XVIIІ ст. тощо.
Автор і співавтор монографій: “Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654)” (1991), “Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет” (1993, 1995, вид. 2-е, 2009, вид. третє), “Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності” (1994), “Українська державна ідея XVII – XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації” (1997), “Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.): України крізь віки” (1999) „Нариси з історії дипломатії України” (2001); “Богдан Хмельницький” (2003), „Історія української культури у п’яти томах, т. 3. (2003), “Історія українського козацтва: Нариси у двох томах”, Т.1 (2006, 2009), “Історія українського селянства: Нариси у двох томах”, Т.1 (2006), “Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657)” (2008), “Політична система українського суспільства у роки Національної революції XVII століття”(2008), “Леонід Антонович Коваленко: вчений, педагог, особистість” (2008), “Українська національна революція XVII століття (1648-1676 рр.” (2009), “Історія українського парламентаризму: від до парламентських форм організації політичного життя до сьогодення” (2010), “Економічна історія України” (2011), Петро Дорошенко (2011) та ін. Опублікував бл. 40 статей в “Енциклопедій історії України” Т.1-5 (2003-2012). Видав у співавторстві ряд підручників і посібників для вузів і шкіл: “Нариси історії Поділля” (1990), “Історія України: нове бачення” (1945), “Історія України” (1997, 2000, 2002), “Історія України. Давні часи та середньовіччя” (2000), “Нова історія країн Азії та Африки” (2007), “Історія України: підручник для 7 класу” (2007), “Новітня історія країн Азії та Африки” (2008) та ін.
Член редколегій таких видань: “Український історичний журнал” (із 1995), “Український історик” (із 1998), “Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Історичні науки” (із 1994), “Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки” (із 2008), “Освіта, наука і культура на Поділлі” (із 2002), “Середньовічна Україна” (із 1994), “Проблеми історії країнЦентральної та Східної Європи” (з 2010 р.), „Проблеми дидактики історії” (з 2009 р.), „Україна в Центрально-Східній Європі” (із 2000) та ін.
Професор, академік Української Академії історичних наук. Викладає на історичному факультеті “Нову історію країн Азії та Африки” (IІІ курс), “Методологію історії” (V курс), “Методику викладання історичних дисциплін у ВНЗ” (VІ курс) та “Історію української державної ідеї ХVІІ-ХVІІІ ст.” (VІ курс). Керує підготовкою написання кандидатських дисертацій, магістерських, дипломних, бакалаврських і курсових робіт, працює наставником академгрупи.
Наукова і педагогічна діяльність проф. В.С.Степанкова оцінена багатьма почесними, відомчими й державними відзнаками й нагородами. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), премії Президії НАН України ім. М.Грушевського (1993), премії СБ України “За високопрофесійне та об’єктивне висвітлення діяльності спецслужб України” (1996), обласних премій ім. Ю.Сіцінського (2003) в галузі історико-краєзнавчої роботи та М.Дарманського (2009) в галузі освіти й науки. Він – заслужений працівник народної освіти України (1993), “Відмінник освіти України” (1998), нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2003), знаками Міністерства освіти і науки України “За наукові досягнення” (2006) і “Петро Могила” (2007). Нагороджений орденом “За заслуги“ ІІІ ступеня (2007) та відзнакою Президента України – “Хрестом Івана Мазепи“ (2010).
Про В.С. Степанкова вміщено інформацію у таких виданнях: Мицик Ю.А. Степанков Валерій Степанович // Українське козацтво. Мала Енциклопедія (2002); Завальнюк О.М. Степанков Валерій Степанович // Кам’янець-Подільський державний університет в особах (2003); Ковальчук О. Степанков Валерій Степанович // Українські історики ХХ століття. Бібліографічний довідник (2003); Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. – К., 2005; Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657-1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на Сходу Європи. – К., 2008; Діптан І.І., Кравченко П.А. Українське козацтво: соціально-історичний нарис. – Полтава, 2008; Сас П.М. Витоки українського націотворення. – К., 2010; Руда О. Українське козацтво в інтерпретації польських істориків кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. – Львів, 2010; Чухліб Т. Козаки та яничари. – К., 2010; Федорук Я. Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття. – К., 2011; Коваленко С. Богун- – український Дон Кіхот. – К., 2011; Завальнюк О.М. Валерій Степанков // Національна та історична пам’ять. Зб.наук.пр. – Вип. 2. – К., 2012; Зачарований українською історією: до 65-річчя від дня народження. – Кам’янець-Подільський, 2012; Ковальчук О. Степанков Валерій Степанович // Енциклопедія історії України. – Т. 9. – К., 2012; Чаропка С.А. Казацка-сялянская вайна ý Беларусі 1648-1651 гг.: Аýтарэф … канд. гіст. навук. – Мінск, 2009; Ciesielski T. Sejm Brzeski 1953 r. – Toruń, 2004; Franz M. Idea państwa kozackiego na ziemiach ukrainnych w XVI- XVII wieku. – Torun, 2006; Ciesielski T. Od Batohu do Zwańca – Zabrze, 2007; Kroll P. Od ugody Hadziackiej do Cudnowa. – Warsrawa, 2008 та ін.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Доктор історичних наук, професор

Народився 1 січня 1950 року у селі Авратин на Хмельниччині.

1970 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Протягом 1970–1972 рр. працював учителем Волосівської 8-річної школи на Житомирщині та Богданівської середньої школи на Тернопільщині, асистентом у Ніжинському педагогічному інституті.

Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України): від 1986 року — завідувач відділу, від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.

У 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Возз’єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської держави», а в 1985 р. — докторську дисертацію на тему «Суспільна свідомість учасників народних рухів України (друга половина XVII–XVIII ст.)». У 1992 році його обрано членом-кореспондентом, а в 1995-му — академіком НАН України. З 11 серпня 1997 року по 18 серпня 1999 року — Віце-прем’єр-міністр України.

На кафедрі всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка забезпечує викладання курсів: Проблеми Української революції XVII ст., Український політичний проект XVII ст.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
доктор історичних наук, професор

доктор історичних наук, професор

Народився 1 січня 1946 р. в м. Старокостянтинові Хмельницької області. У 1968 р. закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Одружений. Має двоє дорослих дітей. У 1974 р. захистив в Київському державному університеті ім. Т.Шевченка кандидатську дисертацію «Польське повстання 1831 р. на Правобережній Україні», в 1996 р. – в Інституті історії України НАН України – докторську дисертацію «Історичне краєзнавство на Правобережній Україні в XIX – на початку XX ст.» На 1 січня 2011 р. опублікував понад 400 наукових робіт, у т.ч. в Росії, Польщі.
Автор монографічних робіт: «Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ – початку XX ст.» (1993), «Історичне краєзнавство Правобережної України XIX – на початку XX ст.» (1995), «Справа його життя. М.Ю.Костриця» (2002), «Alma Mater Подільського краєзнавства» (2005), «Володимир Січинський (1894-1962 pp.). Життя, діяльність, творчість» (2009), «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення, перспективи розвитку. Хмельницька область» (2010, у співавт.) Наукові інтереси пов’язані з історичним краєзнавством України, поділлєзнавством, історією та історіографією Польщі та України XIX – початку XXI ст., українсько-польськими відносинами, науковою біографістикою, має наукову школу з дослідження регіональної історії Правобережної України.
Член редколегій «Наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки» (Т 1-20), журналу Національної спілки краєзнавців України «Краєзнавство» (з 1999 p.), заступник редактора журналу «Хмельниччина: «Дивокрай» (з 2004 p.), головний редактор наукового збірника «Краєзнавець Хмельниччини» (з 2009 р.) та ін. Голова спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій по спеціальності «Історія України» в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка та член такої ж спецради при Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.
Ініціював 32 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій і симпозіумів, брав участь у проведенні 20 подібних форумів. Виступав з доповідями на 25 міжнародних, 53 всеукраїнських і 30 регіональних (обласних) наукових конференціях. Директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка
Професор, провідний науковий співробітник, академік Української академії історичних наук (з 1999 р.) член-кореспондент міжнародної Слов’янської академії наук (з 1998 p.). Викладає курси: вступ до спеціальності, історія Стародавнього Сходу, Греції та Риму, основи наукової роботи, історія української еміграції, історичне краєзнавство. Керує підготовкою кандидатських дисертацій, магістерських, дипломних і бакалаврських робіт. Опублікував посібник «Нариси історії Поділля» (1990).
Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1981 p.), заслужений працівник освіти України (2003 p.). Лауреат Хмельницької обласної премії в галузі історичного краєзнавства ім. Ю.Сіцінського (1999), лауреат Всеукраїнської наукової премії імені Дмитра Яворницького (2006), регіональної премії «Скарби землі Болохівської» (2008), нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2010). Член правління Національної спілки краєзнавців України у Києві (з 2008 p.), голова Хмельницької обласної організації цієї спілки (з 2008 p.).
Про Л.В. Баженова вміщено інформацію у таких виданнях: «Историки слависты СССР: Биобиблиографический словарь-справочник» (1981); «Славяноведение в СССР: Изучение южных и западных славян: Биобиблиографический словарь» (1993); Кам’янець-Подільський державний університет в особах (2003, Т.1); Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю (2003, Т.1); Лауреати обласних премій Хмельниччини: Бібліографічний довідник (2004); Хто є хто на Хмельниччині: Довідково-біографічне видання (2004, вип.2); Наукові записки Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т.15; Завальнюк О.М., Прокопчук B.C. Лідер наукової школи. До 65-річчя від дня народження і 40-річчя науково-педагогічної праці професора Л.В. Баженова. – Кам’янець-Подільський, 2011. – 180 с.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Доктор історичних наук, професор

Газін Володимир Прокопович

Доктор історичних наук, професор

Народився 24 вересня 1936 р. в с. Нове Поріччя Городоцького району Хмельницької області. У 1961 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Одружений. Має двох дорослих синів.
У 1979 р. захистив в Ужгородському державному університеті кандидатську дисертацію на тему “Боротьба Німеччини за відновлення втрачених позицій після Версальського миру (1919-1933 рр.)”, у 2001 р. в Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича захистив докторську дисертацію “Східна політика Ваймарської республіки в 1919-1933 рр.”.
Має понад 90 наукових робіт, у т.ч. в російських виданнях. Є автором монографій “Економіка і зовнішня політика Веймарської республіки 1925-1933 рр.: східноєвропейський аспект” (1994, 1-е вид.; 1999, 2-е вид.); «Актуальні проблеми сучасності: історія, світова політика» (К., 2009).
Наукові інтереси пов’язані з проблемами німецької історії часів Веймарської республіки. Був учасником 4 всесоюзних конференцій істориків-слов’янознавців, понад 30 всеукраїнських, регіональних, обласних та інших наукових конференцій. Часто виступає опонентом на захисті дисертацій з проблем всесвітньої історії.
Професор, заслужений працівник освіти. Викладає новітню історію зарубіжних країн Європи та Америки, спецкурси “Міжнародні відносини новітнього часу”, “Проблеми міжнародних стосунків сучасності”. Уже з 1991 став розробляти нові принципи і підходи у викладанні новітньої історії країн Європи та Америки, які були втілені у низці посібників для студентів історичних факультетів ВНЗ. Останні, перероблені та доповненні, у співавторстві з проф. Копиловим С.А. були опубліковані. Опублікував підручники і посібники для студентів: “Новітня історія країн Європи та Америки. 1945-2002 рр.”, “Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.” (в співавторстві). Читає лекції для вчителів, виступає по міському радіо, готує серйозні аналітичні матеріали про внутрішнє становище в Україні, з проблем міжнародної тематики та політичного життя в Україні друкується в таких відомих пресових виданнях як “Дзеркало тижня” та “День”.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Доктор історичних наук, професор

ЛИСЕНКО Олександр Євгенович (27.06.1955 р., смт. Катеринопіль Черкаської обл.) – дослідник історії України періоду Другої світової війни та історії церкви. Лауреат премії ім. М. І. Костомарова НАН України (1998 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2006 р.), кавалер багатьох церковних нагород Української православної церкви (КП).
1978 р. закінчив історико-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту. Працював учителем-організатором виховної роботи у школі, викладачем Київського державного музичного училища ім. Глієра. 1984-87 рр. навчався на заочному відділенні аспірантури Київського державного педагогічного інституту.

Кандидатська дисертація «Роль робітничого класу України у створенні та зміцненні органів державної влади (1919-1920 рр.)» (1992 р., науковий керівник – к. і. н. І. X. Ганжа). 1990-1992 рр. – молодший науковий співробітник, 1992-1995 рр. – науковий співробітник, 1995-2000 рр. – старший науковий співробітник, з 2000 р. – завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України. Докторська дисертація «Релігійна ситуація в Україні в 1941-1946 рр.» (1999 р., наук, консультант-д. і. н. М. В. Коваль). Професор (2005 р.).

Тв.: Українська національна ідея і християнство. – К., 1997 (у співавт.); Українські громади зарубіжжя в роки Другої світової війни. Акції допомоги народу України. – К., 1997 (у співавт); Звитяга і жертовність: Українці на фронтах Другої світової війни. -К., 1997 (у співавт.)? Церковне .життя в Україні, 1943-1946 рр. – К., 1998: Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія: Бібліогр. покажч. публ. 1998-2002 рр. – К.. 2002 (у співавт.); Політичний терор і тероризм в Україні. – К., 2002 (у співавт.); Бойові дії авіації в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 2003 (у співавт.); Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни у вітчизняній історіографії: Бібліогр. пока.жч. – К., Івано-Франківськ, 2003 (у співавт.); Особливості організації управління та зв’язку в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 2004 (у співавт.); Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3 т. – К.: Наук, думка, 2004. – Т. 2; Радянський проект для України (у співавт.).

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Народився 22 жовтня 1952 року в Харкові. У 1975 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету. В 1975-1978 рр. працював вчителем історії в середніх школах м. Харкова, в 1978-1980 рр. – старшим лаборантом кафедри  філософії Харківського  авіаційного інституту ім. Н.Е.Жуковського та викладачем Харківського державного універси-тету. Після закінчення аспірантури при Інституті історії АН УРСР з 1983 по 1995 рр. працював молодшим науковим, науковим та старшим науковим  співробітником Інституту історії України НАН України. У 1984 р. захистив кандидатську   дисертацію   «Політичні

відносини Русі і Польщі (Х – перша третина ХІІІ ст.)», а в 2006 р. в Інституті українознавства НАН України (м.Львів) – докторську дисертацію «Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи (ІХ – перша половина ХІІІ ст.)».

З 1995 по 1998 рр. – редактор відділу політики щотижневої газети «Регіон», з 1998 по 2002 рр. – помічник-консультант народного депутата України; з 2002 рр. – головний консультант депутатських фракцій Апарату Верховної Ради України. Державний службовець 5 рангу.

Коло наукових інтересів – проблеми державного та політичного розвитку середньовічного суспільства, міжнародні відносини доби середньовіччя, етнополітичні процеси у населення Центрально-Східної Європи ІХ – ХІІІ ст., ідеологія середньовічного світу. Член редколегії наукових збірників «Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)», «Миколаївщина», “Хазарський Альманах”, «Сходознавство». Автор більш ста сорока наукових праць, у тому числі монографій: «Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – первой трети ХІІІ вв.» (К., 1988); «Князь Роман Мстиславич та його доба: Нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ – початку ХІІІ століття.» (К., 2001); «Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя.» (К.,2006).

Брав участь у роботі міжнародних, республіканських наукових конференцій, неодноразово виступав опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій.

Про О.Б.Головка вміщено інформацію: Історики України. Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». – Вип.1. – К.,1998; Інститут історії Національної академії наук України. – К., 2006; Хто є хто в Україні. – К., 2007;  Українські історики. Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». – Вип.3. – К., 2010.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Кандидат історичних наук, доцент

Народився 15 березня 1961 р. в м.Ізяславі Хмельницької області. У 1982 р. закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. Одружений. Виховує сина.

У 1993 р. захистив в Київсьому державному університеті ім. Т.Г. Шевченка кандидатську дисертацію “Міста Правобережної України (1861-1900 рр.)”. Має 32 наукові публікації. Наукові інтереси пов’язані з історією Правобережної України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Був учасником 10 всесоюзних, всеукраїнських, регіональних і обласних науково-теоретичних конференцій.

З 1985 р. працює на кафедрі всесвітньої історії: асистентом, старшим викладачем,   доцентом.    Викладає     нову

історію країн Європи і Америки (середина XVII cт. – 1870 р.), спецкурс “Ісламський фактор і сучасний світ”. Керує підготовкою дипломних і магістерських  робіт.

Нагороджений почесними грамотами ректора університету, Міністерства освіти і науки України.

 

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Кандидат історичних наук, доцент

Народився 25 вересня 1969 р. в с. Ляличі Михайлівського району Приморського краю (Росія).

У 1992 р. закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту.                Одружений. Виховує двох дітей.

Доцент кафедри всесвітньої історії. Викладає: методику навчання історії (лекційний і практичний курс), новітню історію країн Азії і Африки (лекційний і практичний курс). Керує виробничою педагогічною практикою студентів ІV -V курсів, виконанням, бакалаврських і дипломних робіт. Виконує обов’язки академ-

наставника.

З вересня 2002 р. виконував обов’язки заступника декана з виховної роботи, а з вересня 2006 р. – заступник декана з навчально-методичної роботи. З квітня 2013 року – декан історичного факультету. У грудні 2009 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Аграрне питання в громадсько-політичній думці Наддніпрянщини (1890-1917 рр.)” у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Має близько 70 наукових публікацій. Наукові інтереси пов’язані з політичною історією Наддніпрянської України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Був учасником ІV Міжнародних і VІІІ Всеукраїнських наукових конференцій.

Підготував і видав монографію (у співавторстві) і навчально-методичні посібники: з питань проходження педагогічної практики студентами історичного факультету  (у співавторстві) для студентів денної та заочної форми навчання, “Методики викладання історії в школі”, “Новітньої історії країн Азії та Африки” (у співавторстві), “Нової історії країн Азії та Африки” (у співавторстві) для студентів денної та заочної форм навчання.

Нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Хмельницької обласної, Кам’янець-Подільської міської рад, ректора університету.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Кандидат історичних наук, доцент

Народився 24 грудня 1973 року в місті Кам’янці-Подільському.

У 1996 році закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету.

Одружений. Виховує сина.

Наукові інтереси пов’язані з історією християнських церков, взаємин влади і церкви, міжконфесійних відносин в Україні ХІХ – початку ХХ ст.

У 2000-2003-х рр., навчався в аспірантурі Кам’янець-Подільського державного університету. У вересні 2006 р. в Інституті історії України НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему: «Становище та діяльність пізньопротестантських громад Правобережної України в 1900-1917 рр.» На 1 січня 2015 р. опублікував близько 50 наукових робіт.

Доцент кафедри всесвітньої історії.

Викладає: Всесвітню історію (лекційний і практичний курс), Історію країн Латинської Америки (лекційний і практичний курс), Історію країн Азії і Африки в середні віки (лекційний і практичний курс). Підготував та опублікував навчально-методичні посібники з вказаних курсів. Керує педагогічною практикою студентів, написанням курсових, бакалаврських і дипломних робіт.

 

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
Кандидат історичних наук, доцент

Народився 27 червня 1982 року в с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області. У 1999-2004 рр. навчався на історичному факультеті Кам’янець-Подільського державного університету. Упродовж 2004-2007 рр. – в цільовій аспірантурі Інституту історії України НАН України у відділі всесвітньої історії та міжнародних відносин. З листопада 2007 р. працює на посаді асистента (з жовтня 2008 – старшого викладача, з березня 2013 – доцента) кафедри всесвітньої історії.

Забезпечує викладання на денній та заочній формі навчання таких курсів: “Нова історія країн Європи та Америки 1815-1918 рр.”, “Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.” (семінарські заняття), “Джерелознавство нової та новітньої історії країн Європи та Америки”, “Зарубіжне архівознавство”. Керує написанням курсових, бакалаврських та дипломних робіт.

Одружений. Виховує доньку та двох синів.

Наукові інтереси пов’язані з новітньою історією Словаччини. У вересні 2009 року у спеціалізованій вченій раді Інституту історії України НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. Станом на листопад 2015 р. є автором 47 публікацій, серед яких індивідуальна монографія «Словацька держава 1939-1945 рр.: історична ґенеза та особливості розвитку» (2012), навчальний посібник-практикум «Нова історія Європи та Америки 1870-1918 рр. Міжнародні відносини» (2014), навчально-методичний посібник «Зарубіжне архівознавство» (2015).

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
старший викладач

Народився 9 січня 1985 р. в місті Кам’янці-Подільському. У 2002 р. закінчив з відзнакою місцеву ЗОШ № 7. У 2008 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а в 2011 р. – аспірантуру цього ж навчального закладу.

З вересня 2008 р. працює на посаді асистента (з літа 2012 р. – старшого викладача) кафедри всесвітньої історії. Забезпечує викладання на денній та заочній формі

навчання таких курсів: “Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.” (семінарські заняття), “Нова історія країн Азії і Африки” (семінарські заняття), “Історіографія всесвітньої історії” (семінарські заняття), “Історія країн Латинської Америки” (семінарські заняття) та ін. Керує педагогічною практикою студентів, написанням курсових та бакалаврських робіт.

Працює над написанням кандидатської дисертації “Гетьманат Б. Хмельницького в науковій творчості М. І. Костомарова”. Станом на листопад 2013 р. опублікував 25 наукових праць, опублікованих в різних наукових збірниках; навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету “Світова історіографія новітньої доби” (у співавторстві з професором С. А. Копиловим).

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
асистент

Народився 9 червня 1987 року в місті Кам’янці-Подільському. У 2005 році закінчив з відзнакою місцевий НВК №9 з поглибленим вивченням англійської мови та школою мистецтв. У 2005-2007 рр. навчався в Кам’янець-Подільському державному університеті, а в 2007-2011 рр. –  Кам’янець-Подільському національ-ному університеті імені І.Огієнка, який закінчив з відзнакою. З 2011 року навчається в аспірантурі.

З квітня 2013 року працює асистентом кафедри всесвітньої історії. Забезпечує викладання на денній та заочній формі навчання таких курсів:

«Новітня історія країн Азії та Африки» (семінарські заняття), «Методика викладання історії в школі» (семінарські заняття), «Методика викладання суспільно-політичних дисциплін» (семінарські заняття). Керує педагогічною практикою, написанням курсових та бакалаврських робіт. Неодружений.

Наукові інтереси пов’язані з дослідженням доробку істориків Кам’янець-Подільського державного українського університету (Кам’янець-Подільського інституту народної освіти) та їх внесок  у вітчизняну та світову історіографічну спадщину. Іще однією сферою інтересів являється історіографія діяльності Ордену Тамплієрів. Станом на травень 2013 року є автором 7 статей, опублікованих в різних наукових збірниках.

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus
старший викладач

Народився 14 квітня 1982 р. в с. Ставище Дунаєвецького району, Хмельницької області. У 2004 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Кам’янець-Подільського державного університету, а в 2008 р. – аспірантуру цього ж навчального закладу.

Одружений. Виховує двох синів: Дениса та Ярослава.

З 2004 р. працював асистентом кафедри всесвітньої історії, а з 2009 р. – старший викладач цієї ж кафедри. Забезпечує викладання курсів: Історія Стародавнього Сходу, Греції та Риму (практичний курс), Нова історія країн Європи та Америки (практичний курс), Цінності      європейської     цивілізації

(лекційний та практичний курси), Новітня історія країн Європи та Америки (практичний курс) та Генеалогія (лекційний та практичний курси).

Керує педагогічною практикою студентів, написанням курсових та бакалаврських робіт.

Наукові інтереси пов’язані з історією польсько-українських відносин середини XVII ст. Завершує написання кандидатської дисертації “Еліта Речі Посполитої та “українська проблема” в 1648–1659 рр.”. Станом на січень 2014 р. опублікував 32 наукових праці, навчально-методичні посібники з Генеалогії та Новітньої історії країн Європи та Америки (1945-2012) (у співавторстві), а також методичні рекомендації до семінарських занять з курсу “Нова історія країн Європи та Америки” (заочна форма).

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus

Поділитись в соціальних мережах

Share to Google Plus